Останнім часом список того, чого не можна купити за гроші стрімко скорочується. Життя спрощується до неподобства - на все розроблена чітка тарифікація. А прейскурант цін змушує засумніватися у твердженнях деяких скептиків, які заявляють, що Україна - злиденна країна.

Ну яка ж ми злиденна країна, якщо можемо дозволити купити погони полковника козачого війська за 800 доларів, а звання генерал-отамана - за півтори тисячі баксів. І найголовніше, чітко відповісти собі, навіщо потрібна вся ця бутафорія, ми не можемо, але з готовністю розкриваємо гаманець, щоб потім обрядитися в «шаровари», і расшагівать, гордо задерши носа.

Можна зробити придбання і більш корисні. Наприклад, купити диплом про вищу освіту - причому не фальшивку в підземному переході, а цілком справжній, або лікарняний лист на місяць.

Ну що ще з банального? Місце в списку партії можна купити, а разом з ним і депутатське крісло. Причому саме такий спосіб отримання депутатського мандата стає все більш поширеним, так що незабаром вже ніхто й заморочуватися не буде - все, як у магазині, прийшов, расценочкі побачив, заплатив, і насолоджуєшся.

Можна купити собі ім'я, прізвище і родовий герб. Можна родичів собі відповідних придбати, якщо справжні псують імідж. Можна навіть своє минуле прикупити і перетворитися з хулігана і прогульника в освіту людини з двома вищими освітами, родичами за кордоном і предками - польськими шляхтичами.

Якщо є гроші, можна зробити так, що пожежники, міліція і СЕС «втратять зір» і ненадовго перестануть помічати дрібні, і навіть великі, порушення.

Загалом, за гроші можна все.

Банальне «не можна купити любов» сьогодні розсмішить навіть дитини. І що характерно: тепер конкуренцію відверто продажних жінок все більше становлять дівчата цілком пристойні. Сучасні Офелії чітко усвідомили, що вони - товар, а в товарі найголовніше - упаковка. Ось вони і намагаються, працюють над «упаковкою», шліфуючи до досконалості свою стандартну салонно-уніфіковану красу, вкладаючи чималі гроші в «товарний вигляд» і чекаючи великих фінансових дивідендів у вигляді вдалого заміжжя. Правда, женихів, яких можна розцінювати як вдалу операцію, не так і багато, тому боротьба на ринку продажних послуг йде жорстока. І в заграві цих боїв власне продажні жінки виглядають як щось краще - тому що не брешуть, а чесно називають ціну.

Але така чесність, коли все просто і відкрито: заплатив ціну - отримав «приз» - підкуповує далеко не завжди.

Відверто кажучи, глибоко ступор один такий прейскурантік, який випадково потрапив до рук. Мова йде про «ціннику» українського Національного рейтингу «Лідер Галузі - 2010». Запрошення взяти в ньому участь прийшов поштою на одне з маріупольських приватних підприємств у квітні цього року. У ньому повідомлялося, що це підприємство, згідно з даними Державного управління статистики, стало лідером у своїй галузі за наступними показниками: обсяг реалізованої продукції, чистий прибуток, заробітна плата і продуктивність праці.

Все чесно і прозоро, запевняють організатори, тільки статистика, підкуп неможливий. І головне - дуже престижно.

Правда, щоб отримати заповітний диплом переможця, треба розщедритися.

Ну що поробиш, таке в нас держава, стриже зі своїх громадян грошики, без сорому. Мало нашій державі податків, які ми платимо на дороги, на лікування, освіту, соціальний захист і пенсії. Треба йому, щоб ми додатково скидалися на дороги, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист та пенсії. Ось тепер ще й на армію - вчора міністр оборони попросив у нас з вами грошей на будівництво корабля класу «корвет».

Тому те, що шановний конкурс, який проводиться на державному рівні, виявився на ділі звичайним бізнес-проектом, не дивує. Здається, всі інші численні українські рейтинги такі ж. Вражає інше: перелік послуг, які надає переможцям Національний бізнес-рейтинг «Лідер Галузі - 2010».